БІОГРАФІЯ

Дитинство на навчання

Справжнє ім’я – Олена Валеріївна Поліщук. Народилася 11 січня 1988 року в місті Вінниця, Україна. З 6 років зрозуміла, що хоче стати відомою на весь світ співачкою. Тому почала вивчати англійську мову, переглядаючи телевізор, а також складати вірші. Мріяла потрапити в музичну школу в клас фортепіано. Але сім’я тоді не мала змоги оплатити навчання дівчині та придбати фортепіано.

“Я так хотіла займатися музикою, що брала дощечку, на ній малювала клавіші та пальцями постукувала по ній, уявляючи, що це піаніно. Впевнена, що якби я в дитинстві навчилася грати – все б у житті склалося по-іншому ”, – розповідає Олена.

Саме тоді їй запропонували взяти участь в музичному конкурсі авторської пісні “Music Visual Awards” (2021) у Києві. Впродовж години написала пісню під назвою “Україна-кокаїна”, яка звучала англійською мовою. З нею і здобула перемогу в конкурсі, де їй вручили вручили Гран-Прі. У рамках конкурсу впродовж однієї години був знятий кліп, а самі учасники потрапили до “Книги рекордів України”, продемонструвавши 21-у прем’єру відеокліпів за 4 години.

“Я не знала про що писати пісню, ніколи цього не робила! Придбала біт з інтернету і написала текст. Я багато подорожувала і, повірте, кращої країни, ніж наша – не знайшла. У пісні описала те, що говорили мені іноземці. Вони завжди казали: “Україна, як наркотик – сюди хочеться повернутися знову і знову!”. Мені дуже хотілося, щоб люди полюбили Україну, як люблю її я. Провела нестандартну паралель з наркотиками, аби показати, що ми живемо в найкращому місці на планеті. Хочу додати, що пісня народилася сама собою і я писала її з добрими намірами!”, – ділиться Elen Smile.

Втім виступ в програмі подарував їй славу та впізнаваність. В інтерв’ю для видання “33-й. Новини” артистка розповіла, що насправді відбулося на зйомках і як вона туди потрапила: 

“Зізнаюсь, я шокована такою підлістю організаторів шоу. Адже моя пісня «Україна — кокаїна» стала переможною на одному із творчих конкурсів. Мене запросили на шоу без жодних кастингів, вмовляли декілька місяців, щоб я приїхала на зйомки. Говорили, що пісня стане супер хітом на шоу, а виявилось, що вони просто хотіли «хайпанути» на мені. Музику навмисне увімкнули раніше запланованого часу та ще й на такому низькому звучанні, щоб я «запорола» пісню. А потім критикували більше, ніж пів години найогиднішими словами, аби вивести мене з рівноваги. З усіх сторін на мене налаштували камери, і я розуміла, що кожне сказане мною слово буде використане проти мене. Немов привселюдна страта, де 300 людей в залі дивляться на те, як 4 судді знищують тебе словесно, поливаючи брудом. Я нічого не могла вдіяти, спершу пробувала жартувати, але вони ще більше принижували мене. Звісно, ви не побачите цього в кадрі: все підлаштували так, щоб показати мій виступ із найгіршого боку та виставити недолугою дурепою. Людям у залі сподобалась пісня, вони піднялися та аплодували, можете самі подивитися ефір, як цю масовку за спинами суддів змушували сісти на місця. Я не збиралась принижувати Україну. Це моя Батьківщина, яку я поважаю та люблю всім серцем. Пісня – сучасна та не всім до смаку, але кожен має право бути собою і виражати свою особистість. Це мій шлях і мої трансформації…” 

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – виїхала до Румунії, а згодом до Туреччини, де захворіла на Гепатит Б. Проходила лікування у Вінниці. Під крапельницею в лікарні провела 40 днів.

“Завдяки народній медицині, молитвам, строгій дієті та професійності лікарів – я стала на ноги. Проте й надалі продовжила лікування в домашніх умовах, і вже через 4 місяці була абсолютно здоровою. Не могла повірите в це та плакала від щастя. Саме в лікарні почала працювати над піснею “Віра у майбутнє ”, яка стала для мене світлом, заради якого хотілося знову жити і творити, – розповідає артистка.